Психологічні дослідження в МНС: сучасний стан та перспективи розвитку спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах»

Тімченко О.В., Оніщенко Н.В.

Зростання числа екстремальних ситуацій у нашій країні за останні роки диктує необхідність підготовки фахівців, здатних надавати екстрену психологічну допомогу жертвам подібних трагедій. Крім цього, постійно актуальним залишається питання пошуку рішень проблем, що виникають  в галузі підготовки фахівців, чия діяльність націлена на захист держави в цілому та населення України зокрема. Слід відмітити, що вирішення завдань в цьому напрямку, на наш погляд, повинно розпочинатись з наукових робіт в межах психології діяльності в особливих умовах.

У 2006 році ВАКом України було відкрито нову спеціальність 19.00.09. – «Психологія діяльності в особливих умовах», головними напрямами якої стали вивчення психологічних закономірностей змін та відновлення психічної діяльності особистості в екстремальних умовах, які пов’язані зі змістом стресових факторів підвищеної інтенсивності та які несуть в собі загрозу для життя і здоров’я її суб’єкту, а також пов’язані з безпосереднім ризиком або загрозою для його життя і здоров’я під час та після виконання професійних обов’язків.

Крім цього, психологія діяльності в особливих умовах розглядає проблеми надання допомоги постраждалим в наслідок надзвичайних ситуацій, а також пов’язані з цим аспекти психодіагностики, психотерапії, психокорекції, реабілітації та психопрофілактики.

Слід зазначити, що на сьогодні в Україні за спеціальністю «Психологія діяльності в особливих умовах» працює всього чотири доктори психологічних наук: Лефтеров В. О., Матеюк О. А., Охременко О. Р. та Потапчук Є. М.  Сьогодні в Україні успішно працює три спеціалізовані вчені ради, які проводять захист дисертацій на здобуття вченого ступеню кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09.: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький;  Національний університет оборони України, м. Київ; Національний університет цивільного захисту України, м. Харків.

       За весь час роботи спеціалізованої вченої ради К64.707.02 в Національному університеті цивільного захисту України було захищено 29 дисертацій на здобуття вченого ступеню кандидата психологічних наук та 1 докторська дисертація. Відзначимо, що всі дисертаційні дослідження мають прикладний аспект, а їх результати можуть використовуватись в практичній діяльності.

       Аналіз захищених дисертаційних робіт в сфері психологічного забезпечення діяльності МНС показав, що пріоритетними напрямками досліджень є наступні:

       1) психологічний супровід діяльності органів та підрозділів МНС, де вирішуються наступні завдання:

  • визначення оцінки напруженості праці та психофізіологічної «вартості» основних видів діяльності в межах МНС України;
  • визначення факторів професійної незадоволеності серед персоналу МНС України та основних функціональних порушень психічної сфери фахівців, які виникають в процесі службової діяльності;
  • вивчення психологічного впливу різноманітних стрес-факторів службової діяльності на персонал МНС;
  • розробка новітніх методів та психотехнологій в межах професійно-психологічної підготовки персоналу МНС до дій в кризових, екстремальних та надзвичайних ситуаціях службової діяльності;
  • вдосконалення професійно-психологічної підготовки персоналу МНС з забезпечення особистої безпеки та виживання в ризиконебезпечних ситуаціях службової діяльності;
  • діагностика, профілактика та корекція негативних психічних станів, які виникають у фахівців-рятувальників під впливом ризиконебезпечних ситуацій службової діяльності;
  • розробка сучасних методів постекстремальної роботи з працівниками МНС, а також психологічного забезпечення відновлювального періоду діяльності особового складу після виконання складних завдань службової діяльності.

2) надання психологічної допомоги населенню, яке постраждало в наслідок надзвичайної ситуації:

  • організація психологічної допомоги в кризових та екстремальних ситуаціях;
  • психологічний супровід особистості у посткатастрофний період;
  • проблеми психологічного консультування та психотерапії біженців та вимушених переселенців;
  • проблеми психологічного консультування, психотерапії та психореабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту;
  • проблеми психологічного консультування, психотерапії та психореабілітації осіб, які постраждали від дій агресивного натовпу;
  • особливості психологічного консультування тих, хто вижив після спроби самогубства;
  • особливості надання психологічної допомоги особам, які пережили горе втрати.

Достатньо широко розглядається напрямок з вивчення різноманітних підходів, які націлені на оптимізацію професійної діяльності рятувальників, достатньо активно досліджуються проблеми професіографічного вивчення професій в межах МНС, ведеться пошук шляхів підвищення ефективності виконання рятувальниками своїх професійних обов’язків, підіймаються питання про відновлення їх психічної рівноваги після виконання діяльності в екстремальних умовах.

Відмітимо, що в проведених дослідженнях вивчено особливості діяльності співробітників пожежних підрозділів, аварійно-рятувальних підрозділів, водолазних формувань, працівників чергово-диспетчерської служби та служби пошуку і порятунку туристів. Науковими дослідженнями охоплені практично всі підрозділи в МНС. Але, при цьому, не має жодної роботи, яка б вирішувала проблему психологічного супроводу  діяльності самих екстремальних психологів, професійна діяльність яких також  у більшості випадків відбувається в небезпечних умовах. В межах цього напряму невідкладного вирішення потребують питання спеціальної професійно-психологічної підготовки фахівців-психологів до виїзду в осередок надзвичайної ситуації; питання, які стосуються проблеми надання допомоги самим психологам після проведення ними своєї роботи; питання психологічного забезпечення відновлювального періоду працівників психологічної служби після виконання складних завдань професійної діяльності.

Також не розкритими до сих пір залишаються питання надання психологічної допомоги постраждалому при трагедіях населенню, проблеми психологічного супроводу особистості у посткатастрофний період та особливості психологічного консультування  осіб, які пережили горе втрати. Можна припустити, що в якості чинників, які утруднюють або унеможливлюють реалізацію цих завдань, сьогодні можна відмітити складність організації досліджень з зазначеної проблематики, що полягає, перш за все у проблемності збору даних, пошуку людей, які постраждали в трагедії та отримання їх згоди на участь в дослідженні. Крім того, більшість молодих вчених обирають для себе більш легкі шляхи підкорення науки, не звертаючи уваги на перелік існуючих проблем та на актуальні цільові програми міністерства, рішення яких сьогодні стане запорукою високого рівню показників діяльності фахівців та успішного розв’язання більшості проблем, які поставлені перед МНС.

Також не має ніяких напрацювань, які б дозволили вирішити проблеми організації надання психологічної допомоги дітям, що постраждали в наслідок надзвичайних ситуацій. Таким чином, вважаємо за потрібне відмітити, що найбільш пріоритетними для науково-дослідної роботи та винесення на захист за спеціальністю 19.00.09. – «Психологія діяльності в особливих умовах» є роботи, які розкривають вище зазначені проблеми.

 

 

Джерело. Психологическое здоровье и благополучие нации: проблемы, реалии и перспективы [Текст]: Материалы международной научно-практической конференции (г. Донецк, 25-26 ноября 2011 г.) / Под ред. кафедры психологии ДонНУ. – Донецк, 2011. – 391 с.