Особливості ієрархії домінуючих мотивів обрання професії фахівця рятувальних підрозділів МНС України

Оніщенко Н.В.

Актуальність проблеми. Все, що людина свідомо робить в своєму житті є своєрідним «продуктом» мотиваційної сфери особистості. Тобто, кожна наша дія – проста чи складна, кожен наш вчинок є результатом взаємодії низки мотивів та потреб. Ми робимо щось тому, що це нам потрібно, тому, що це задовольняє наші намагання, прагнення, допомагає здійсненню поставлених завдань, надає можливість самореалізовуватися або просто жити. Мотиваційна сфера особистості дуже складна`[1-4]. Вона містить в собі чітко побудовану ієрархію мотивів та потреб, які в цілому можна представити в якості сили, що спонукає людину до дій [6]. Зокрема, провідну роль мотиваційна сфера відіграє в процесі професіоналізації особистості та певним чином визначає рівень її успішності [3-5]. Процес професійного становлення особистості дуже складний й глибинний, швидкість та якість якого певною мірою залежить від потреб та цілей майбутнього фахівця [1-2].

Нами було проведене анкетування серед курсантів 1 курсу УЦЗУ(1 група випробуваних – 59 осіб), 5 курсу УЦЗУ (2 група випробуваних – 64 курсанти), а також серед фахівців рятувальних підрозділів МНС (3 група – 43 чоловіка), метою якого було виявлення домінуючих мотивів обрання ними професії рятувальника та факторів, що могли спричинити вплив на це рішення.

Виклад основного матеріалу. Отримані результати свідчать про те, що найбільшу ступінь самостійності в процесі обрання майбутньої професії продемонстрували курсанти 1 курсу УЦЗУ. В 2 та 3 групах випробуваних таких респондентів зафіксовано менше половини (71,19% проти 49,92% та 71,19% проти 48,16). Результати достовірні на рівні р≤0,05. Отже, найбільш усвідомлений вибір майбутньої професії продемонстрували першокурсники Університету цивільного захисту України. Вважаємо за необхідне додати, що на цей час ще достовірно не доказано прямий тісний зв’язок рівню успішності фахівця з усвідомленістю та самостійністю обрання своєї професії, особливо, коли це стосується довгострокових прогнозів ( в нашому випадку випробувані 1 курсу).

Пояснюючи отримані нами дані, можна припустити, що така картина може бути результатом дуже широкого представлення за останній час роботи підрозділів МНС в засобах масової інформації, висвітленні, наприклад, особливостей рятувальних заходів, націлених на ліквідацію наслідків чисельних катастроф.

Таблиця 1

Умови обрання фахівцями МНС професії «рятувальник»
 

Умови обрання професії
 
1 група
(%)
2 група
(%)
3 група
(%)
φ
(1, 2)
φ
(1, 3)
φ
(2, 3)
Власний вибір
(суб’єктивний фактор)
71,19
49,92
48,16
2,14*
2,05*
0,23
Вибір під впливом сторонніх
(об’єктивний фактор)
28,81
50,08
51,84
2,33*
2,40*
1,08
*р≤0,05

Окрім цього, за допомогою згаданих вище СМІ, поступово утворюється сукупний, загалом героїчний, образ рятувальника МНС. Про це в деякій мірі свідчать і результати по вивченню домінуючих мотивів обрання професії рятувальника – у першокурсників провідні позиції займають інтерес до діяльності рятувальних підрозділів та наявність можливості проявити себе у складних умовах (таб.2). Вивчення та аналіз отриманих даних дозволили побудувати рангову структуру або ієрархію домінуючих професійних мотивів або мотивів обрання професії рятувальника. Результати наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Ієрархія мотивів обрання професії рятувальника

Мотиви обрання професії
 
1 група
 
2 група
 
3 група
 
(%)
Ранг
(%)
Ранг
(%)
Ранг
Прагнення реалізувати романтичну мрію
1,48
9
2,99
8
4,12
7
Прагнення до роботи, пов'язаної з наданням допомоги іншим людям
8,14
5
10,01
4
5,10
6
Прагнення до ризику, можливості проявити себе в складних умовах
24,12
2
20,89
2
10,45
4
Схильність до воєнізованої служби
4,66
8
8,35
5
10,71
3
Бажання зробити професійну кар'єру в МНС
11,97
3
30,02
1
18,22
2
Прагнення "себе перебороти", змінити характер, стать впевненіше
7,60
6
5,21
6
8,79
5
Прагнення до справедливості, бажання змінити суспільство
9,98
4

 

1,43
9
2,02
9
Інтерес до роботи в рятувальних підрозділах
25,01
1
16,00
3
3,72
8
Можливість отримати пільги, стабільний заробіток
7,04
7
5,10
7
36,87
1

 

На основі визначення рангу кожного мотиву в 1 групі досліджуваних – першокурсники УЦЗУ – було виділено п’ять найважливіших професійних мотивів. Як вже зазначалось, перше місце в даній структурі відведено наявності у випробуваних інтересу до роботи рятувальних підрозділів (25,01%); друга позиція - прагнення до ризику, можливість проявити себе в складних умовах (24,12%); третю сходинку займає бажання зробити професійну кар’єру в МНС (11,97%); четверта позиція відведена прагненню до справедливості, бажанню змінити суспільство (9,98%); на п’ятому місці знаходиться прагнення до роботи, пов'язаної з наданням допомоги іншим людям (8,14%). Відповідно, останні позиції в ієрархії професійних мотивів займають прагнення перебороти себе, матеріальна стабільність, схильність до воєнізованої служби та романтична мрія.

В 2 групі випробуваних відмічається наступна картина: перше місце відведено бажанню зробити професійну кар’єру в МНС (30,02%); другу сходинку займає такий же мотив, як і в 1 групі – прагнення до ризику, можливості проявити себе в складних умовах (20,89%); на третій позиції знаходиться мотив інтересу до роботи в рятувальних підрозділах (16,00%); четверте місце відведено прагненню до роботи, пов'язаної з наданням допомоги іншим людям (10,01%); останнє, п’яте місце займає схильність до воєнізованої служби (8,35%).

Серед мотивів, які майже не спричинили вплив на обрання курсантами своєї професії знаходяться прагнення "себе перебороти", змінити характер, стать впевненіше, можливість отримати пільги, стабільний заробіток, романтична мрія та прагнення змінити суспільство.
Відносно особливостей виразності професійних мотивів в групі фахівців рятувальних підрозділів МНС України слід зазначити, що їх показання можуть бути не зовсім адекватним, адже пройшло вже досить багато часу з моменту професійного самовизначення випробуваних цієї групи. Можна припустити, що теперішня ієрархія професійних мотивів фахівців МНС є свідоцтвом не професійного самовизначення, а структурою мотивів, що обумовлюють виконання професійної діяльності на цей час.

Одним з доказів цього є висунення такого мотиву як можливість стабільного заробітку на провідну позицію (36,87%). Друге місце в мотиваційній ієрархії випробуваних 3 групи відведено бажанню зробити професійну кар’єру в МНС (18,22%). На третій позиції знаходиться прагнення до воєнізованої служби (10,71%). Четверту сходинку займає прагнення до ризику та можливість проявити себе в складних умовах (10,45%). Останню сходинку відведено прагненню фахівців себе перебороти, змінити (8,79%). Практично ніякого впливу на професійне самовизначення випробуваних 3 групи не спричинили ні прагнення допомагати іншим людям, ні романтичні мрії, ні інтерес до роботи рятувальних підрозділів МНС, ні бажання змінити суспільство.

Порівнянні отриманих результатів надало змогу відмітити, що найбільшу різницю у виразності професійних мотивів випробуваних трьох груп відмічено стосовно можливості отримати пільги та мати стабільний заробіток. Цей мотив є найбільш виразним в групі фахівців МНС. У мотиваційній ієрархії курсантів 1 та 2 групи цей мотив посідає лише сьому сходинку.

Необхідно також зауважити, що курсанти 1 курсу (1 група досліджуваних) виказує в якості одного з найголовніших професійних мотивів прагнення до справедливості та бажання змінити суспільство. Проте даний мотив в ієрархічній структурі випробуваних як 2, так і 3 груп посідає останню сходинку.

Ще однією особливістю мотиваційної структури випробуваних-курсантів ( 1 та 2 групи) є однакова виразність бажання проявити себе в складних, надзвичайних умовах та прагнення до ризику.

На наступному етапі нашого дослідження було виявлено ступінь задоволеності випробуваних своїм професійним вибором. Отримані дані дозволили віднайти низку достовірних розходжень, які відбито в таблиці 3. Результати показали, що серед всіх випробуваних найменш задоволені своїм професійним вибором фахівці рятувальних підрозділів МНС (22,14% проти 77,91% - 1 група та 61,92% - 2 група). Результати достовірні на рівні р≤0,05. Майже третина, а це найбільша кількість фахівців рятувальних підрозділів, у порівнянні з курсантами 1 курсу УЦЗУ, демонструють незадоволеність своїм професійним вибором (29,83% проти 8,29%, при р≤0,05).

Таблиця 3

Ступінь задоволеності професійним вибором фахівцями МНС

Ступінь задоволеності
1 група
(%)
2 група
(%)
3 група
(%)
φ
(1, 2)
φ
(1, 3)
φ
(2, 3)
Цілком задоволений
77,91
61,92
22,14
1,82
3,40*
2,74*
Частково задоволений
13,80
20,07
48,03
1,01
3,29*
2,65*
Не задоволений
 
8,29
18,01
29,83
1,77
2,17*
1,56
*р ≤ 0,05

 

Зауважимо, що випробувані 3 групи демонструють найбільший показник серед досліджуваних, які відмітили часткову задоволеність тим, що присвятили себе службі в МНС (48,03%). В першій групі таких лише 13,80%, а в другій – 20,07%. Результати є значущими на рівні р≤0,05.

Подальше дослідження дозволило віднайти позитивний середній за силою кореляційний зв’язок між показниками ступеню задоволеності професійним вибором досліджуваних, що прийняли участь в нашому дослідженні, та суб’єктивним фактором обрання професій фахівця МНС (r=0,69, при р≤0,01). Іншими словами, у досліджуваних, які демонстрували власну тверду позицію щодо обрання професії, спостерігався більш високий показник ступеню задоволеності своєю професійною діяльністю. Отже, можна припустити, що такі фахівці можуть бути більш професійно успішними у порівнянні зі своїми колегами.

Висновки. Таким чином, результати проведеного дослідження дозволили отримати характеристику деяких особливостей мотиваційної сфери фахівців рятувальних підрозділів МНС (як майбутніх, так і діючих), що в свою чергу надає змогу прогнозувати професійну ефективність окремих суб’єктів професійної діяльності. Вважаємо за необхідне відмітити важливість діагностики особливостей мотиваційної сфери кандидатів на службу в МНС в процесі професійного відбору.

Список використаної літератури:

  1. Бадоев Т.Л. Диагностика структуры мотивов трудовой деятельности: Автореф. дисс. ... канд. психол. наук. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та. 1988.
  2. Бодров В.А., Сыркин Л.Д. Диагностика и прогнозирование профессиональной мотивации в процессе психологического отбора //Психологический журнал. 2003. Том 24., №1. С. 73-82.
  3. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 97 с.
  4. Волковинский Г.А. Мотивация военно-профессионального самосовершенствования. — М.: Воениздат, 1994. – 112 с.
  5. Самонов А.П. Психологическая подготовка пожарных. – М.: Стройиздат, 1982.
  6. Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека . модульный курс психологии. Модуль «Направленность». (Лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы) – К.: Миллениум, 2004. – 521с.

Також можна переглянути