Етичний кодекс психолога Служби порятунку (проект)
Фахівцями Лабораторії був запропонований Етичний кодекс психолога Служби порятунку
1. Професійна діяльність психолога служби психологічного забезпечення ДСНС України (далі - психолог) визначається особливою відповідальністю перед людьми, з якими він працює.
2. У разі, якщо особисті інтереси персоналу ДСНС України вступають у протиріччя з інтересами керівництва ДСНС України, колег по службі, інших осіб, психолог повинен виконувати свої функції з максимальною неупередженістю.
3. У своїй професійній діяльності психолог повинен дотримуватися вимог Конституції України, законів України, нормативно-правових актів ДСНС України, що регламентують діяльність служби психологічного забезпечення діяльності органів та підрозділів ДСНС України.
4. Робота психолога базується на принципі професійної незалежності. Рішення психолога з питань професійно-психологічного змісту є остаточним і не може бути скасоване керівництвом органу ДСНС України, якому психолог підпорядковується по службі.
5. Професійне втручання в роботу психолога можливе лише з боку вищої за ієрархією посадової особи служби психологічного забезпечення, наділеної відповідними повноваженнями.
6. Відмінити рішення психолога може тільки спеціальна комісія, що складається з висококваліфікованих психологів та має включати фахівців, вищих за рангом по службі.
7. У роботі з людьми психолог керується принципами неупередженості, науковості, чесності та відвертості, добровільної згоди працівників системи ДСНС України та інших осіб на проведення з ними психодіагностичних та психокорекційних заходів, застосування інших психологічних технологій.
8. Психолог несе персональну відповідальність за достовірність отриманих даних та підготовлених ним висновків і рекомендацій.
9. Робота психолога в системі ДСНС України спрямована виключно на досягнення гуманних цілей, які передбачають сприяння розвитку особистості працівників системи ДСНС України та інших людей, збереження їхнього фізичного та психічного здоров'я, підвищення ефективності їхньої професійної діяльності.
10. Психолог будує свою роботу на підставі безумовної поваги до гідності і недоторканності особистості кожної людини, з якою працює, дотримується основоположних людських прав і свобод згідно з Конституцією України.
11. Психолог має бути обережним і обачним у виборі та використанні психодіагностичних та психокорекційних методів, інших психологічних технологій, особливо у своїх висновках і рекомендаціях.
12. У разі вимушеного застосування психодіагностичних чи психокорекційних методик, інших психотехнологій, які не пройшли достатньої апробації та наукової експертизи, психолог має бути особливо обачним у своїх висновках та рекомендаціях.
13. Психолог не повинен брати участі в діях, які обмежують розвиток особистості людини, порушують її людську свободу, фізичну та психологічну недоторканність.
14. Психолог зобов'язаний інформувати тих посадових осіб, яким він підпорядкований, а також безпосередніх керівників по лінії служби психологічного забезпечення про виявлені ним порушення прав людини, злочини, правопорушення як учинені, так і ті, що готуються.
15. Психолог має протидіяти будь-яким політичним, ідеологічним, соціальним, економічним, релігійним, кримінальним, психологічним та іншим впливам, які здатні призвести до порушення прав персоналу ДСНС України, завдати шкоду їхньому фізичному чи психологічному здоров'ю.
16. Психолог повинен здійснювати тільки ті заходи, які відповідають його освіті та кваліфікації.
17. Психолог не має права передавати некомпетентним особам для використання ними психодіагностичні та психокорекційні методики.
18. Психолог повинен перешкоджати використанню методів психодіагностики та психологічного впливу професійно некомпетентними особами, попереджати про це тих, хто користується послугами таких осіб.
19. Персонал МНС України має право на індивідуальну консультацію психолога.
20. Дані індивідуального психологічного обстеження персоналу ДСНС України психолог має право передавати іншим особам лише в порядку, установленому відповідними нормативними актами ДСНС України та Положення про психологічну інформацію.
21. Не допускається передача психологом іншим особам такої інформації щодо людини, яка може бути використана для завдання шкоди цій людині.
22. Психолог несе персональну відповідальність за зберігання інформації щодо людей, з якими він проводить заходи психологічного супроводження.
23. Психолог не повинен брати участі у виконанні неетичних вимог інших осіб.
24. Порушення працівниками підрозділів психологічного забезпечення норм професійної етики несумісне з виконанням ними посадових функціональних обов'язків.