Ветерани бойових дій у зоні особливої уваги психологів Лабораторії

Початок 2019 року для науковців науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології науково-дослідного центру Національного університету цивільного захисту України видався багатим на наукові здобутки. Випуском колективної монографії «Психологічні наслідки перебування рятувальників у зоні проведення антитерористичної операції» фактично завершено широкомасштабне дослідження впливу надзвичайної ситуації воєнного характеру на психіку особового складу сектору безпеки та оборони України¹.

Треба відверто констатувати, що ця проблема для вітчизняних психологів виявилася практично не дослідженою. І виникла вона з середини 2014 року, з початком проведення антитерористичної операції², а фактично – війни малої інтенсивності, або, як такі війни ще називають закордонні фахівці, – війни «трьох кварталів» (це коли в одному кварталі міста точаться запеклі бої, а в інших кварталах – продовжується нормальне мирне життя. Таким чином, учасник «війни трьох кварталів» протягом одного і того ж дня може багато разів опинятися як у бойових, так і в мирних умовах. Як наслідок, відбувається зіткнення ідентичностей та постійна перебудова психіки бійця).

Швидке, але непідготовлене повернення учасника Операції Об’єднаних Сил (ООС), яка проходить на Сході нашої країни, до мирних умов життєдіяльності породжує цілу низку психологічних проблем. Адже в умовах проведення цієї операції особовий склад сектору безпеки та оборони України міг вранці брати участь у бойовому зіткненні, вдень їх могли замінити на бойовому посту інші, а ввечері – вони могли опинитися на вулицях населеного пункту, що живе своїм розміреним мирним життям. Реакцію солдата, який щойно вийшов з бою, та наслідки конфліктних ситуацій передбачити надто складно.

Нагадаємо, що після Першої та Другої світових війн учасники бойових дій поверталися на батьківщину впродовж багатьох тижнів та місяців. Вони багато разів ділилися один з одним своїми спогадами, кожен багато разів виступав для своїх товаришів терапевтом, консультантом, розуміючим слухачем. У ході цих задушевних бесід спрацьовували психологічні механізми відреагування, когнітивно-смислової переробки травматичного досвіду в умовах дієвої емоційної підтримки, інтеграції цього досвіду в особистісну історію та актуальне буття комбатанта.

Сучасне психологічно неусвідомлене повернення учасників локальних військових конфліктів є дуже небезпечним: ветеран, який опинився у мирному суспільстві, подібний до людини без шкіри (без знаменитого фрейдівського «захисного шару» особистості), і тому будь-який дотик до його особистості викликатиме біль та «кровотечу». Дуже важливо в такій ситуації допомогти ветеранам адаптуватись у мирному житті.

Учасники бойових дій повертаються додому з величезним багажем психологічних переживань, зміною стилю поведінки, іншим ставленням до тих процесів, що зараз відбуваються в державі. Це вносить значні зміни у світогляд і звички людини…

Допомогти персоналу сектору безпеки та оборони України повернутись до мирного життя не тільки тілом, але і душею, можливо лише за допомогою знань щодо психологічних наслідків участі людини в умовах війни або локального збройного конфлікту.

Саме тому, починаючи з 2014 року, науковцями науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології науково-дослідного центру були проведені дослідження, результатом яких стала низка наукових видань:

• Монографія «Актуальні дослідження в сучасній вітчизняній екстремальній та кризовій психології».
• Монографія «Соціально-психологічні детермінанти виникнення бойового стресу у військовослужбовців – учасників антитерористичної операції».
• Монографія «Психологічні наслідки перебування рятувальників у зоні проведення антитерористичної операції».

Крім того, за цей період було виконано і низку науково-дослідних робіт:

• 2016 рік - Науково-дослідна робота «Психологічні наслідки виконання особовим складом підрозділів екстремального профілю завдань за призначенням в умовах впливу стрес-факторів підвищеної інтенсивності».
• 2018 рік - Науково-дослідна робота «Управління психотравмуючими спогадами. Розгляд ролі меморіальних церемоній прощання».
• 2019 рік - Науково-дослідна робота «Психологічні особливості роботи з жертвами надзвичайних ситуацій воєнного характеру».

Отримані результати проведених науковцями лабораторії досліджень дозволяють наразі науково обгрунтувати практику організації та надання комплексної медико-соціально-психологічної реабілітації ветеранам локальних війн та збройних конфліктів.

Сподіваємося, що наукові надбання Національного університету цивільного захисту України стануть в нагоді при формуванні стратегії діяльності створеного у листопаді 2018 року Міністерства у справах ветеранів України…

 1. До сектору безпеки і оборони України належать Збройні Сили (Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій) та інші силові та спеціальні структури: Служба безпеки (центр спеціальних операцій із боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів – спецпідрозділ «Альфа»), Міністерство внутрішніх справ (Національна гвардія України, у т.ч. загін спеціального призначення «Омега», загін спеціального призначення «Ягуар»; Національна поліція України, у т.ч. корпус оперативно-раптової дії; Державна служба України з надзвичайних ситуацій, у т.ч. оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України; Державна прикордонна служба України, у т.ч. Морська охорона України).

 2. Згідно Указу Президента № 405/2014 від 13.04.2014 року  було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони про початок проведення антитерористичної операції (АТО). За цей період Україна провела 6 хвиль мобілізації, за результатами яких у ряди Збройних Сил було призвано 210 тисяч військовослужбовців.